- увічливий
- —————————————————————————————уві́чливийприкметник
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
ввічливий — (уві/чливий), а, е. Який дотримується правил пристойності, виявляє уважність, люб язність; чемний. || В якому проявляється уважність, люб язність … Український тлумачний словник
врічливий — див. урічливий … Український тлумачний словник
урічливий — (врі/чливий), а, е, заст. 1) Здатний зурочити. Урічливі очі. 2) Якого можна зурочити … Український тлумачний словник
ввічливий — див. увічливий … Словник синонімів української мови
увічливий — ввічливий 1) (який дотримується правил пристойности, виявляє уважність, люб язність), чемний, вихований, ґречний, коректний, делікатний, уважний, привітний, привітливий, шанобливий, люб язний, поштивий; ґалантний, лицарський, послужливий,… … Словник синонімів української мови
ввічливий — прикметник … Орфографічний словник української мови
неввічливий — прикметник … Орфографічний словник української мови
неввічливий — а, е. Який нехтує правилами пристойності, не виявляє уважності, люб язності; нечемний … Український тлумачний словник
шанобливий — I (сповнений поваги, пошани до кого н. про почуття, стосунки тощо), уклінний, пош[ч]тивий; благоговійний, побожний (безмежно шанобливий) Пор. увічливий 2) II ▶ див. увічливий 1), увічливий 2) … Словник синонімів української мови
неввічливість — вості, ж. Абстр. ім. до неввічливий. || Неввічливий вчинок, неввічлива поведінка … Український тлумачний словник